Теоретичний блок


Управлінська діяльність керівника з формування іміджу закладу освіти

Успішність кожного закладу освіти, його конкурентоспроможність,
затребуваність на ринку освітніх послуг визначається якістю навчання та виховання в
ньому. Сьогодні, в умовах відкритості школи, для різнобічної оцінки її діяльності з
боку педагогічної спільноти, органів управління освітою, батьківської громадськості
важливе значення має продумана діяльність керівника навчального закладу з питань
управління репутацією та формування позитивного іміджу.
Проблема створення позитивного іміджу стає потребою дня, цікавить кожного
керівника закладу. Він може формуватися стихійно, неконтрольовано або бути
предметом цілеспрямованої роботи. Проблема сучасного закладу освіти – це пошук,
розробка управлінських, методичних та навчальних засобів створення позитивного
іміджу, який зробить його конкурентоспроможним на сучасному освітньому ринку.
Імідж закладу освіти – це якісна робота школи, що відповідає замовленню
суспільства, вимогам батьків щодо навчання і виховання їхніх дітей, прозора шкільна
політика, правдива і актуальна шкільна інформація, широке впровадження ІКТ у всі
сфери діяльності.
Створення позитивного іміджу підвищує ефективність діяльності закладу
освіти, дає можливість якнайповніше задовольнити потреби учнів та їхніх батьків.
Кожен батько хоче обрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватись у
своєму виборі. З іншого боку, кожен директор і його педагогічний колектив мріють,
щоб їхній заклад виокремлювався з-поміж інших, викликав бажання влаштуватися на
роботу або навчатися саме в ньому.
Саме тому і постає перед керівником школи питання про формування
привабливого іміджу, позитивної репутації закладу.
Імідж – це яскравий вияв індивідуальності закладу освіти, неповторне обличчя і
колективу, і вихованців. Буквально це поняття означає образ. Сьогодні поняття
,,імідж закладу”, ,,імідж керівника”, ,,зовнішній і внутрішній імідж” разом з
поняттями ,,інновація”, ,,моніторинг” стали характеристиками освітньої системи і
самих управлінців, тому створення запланованого образу навчального закладу –
важлива управлінська проблема.
Над проблемою формування іміджу в широкому розумінні слова працювали
зарубіжні та вітчизняні дослідники: Л. Браун, П. Берд, А Панасюк, А Пелих, Т.
Кизилова. Останнім часом активізувалась увага дослідників до цієї проблеми в
педагогіці – над нею працювали М.Борисенко, Н. Голота, Н.Казакова, М.Левіт, О.
Павленко, В. Шепель. Ці та багато інших дослідників вивчали питання зв’язків освіти
з громадськістю, шляхи розвитку та створення іміджу.
Формування іміджу навчальної установи – це процес, під час якого створюють
певний запланований образ на підставі наявних ресурсів. Метою іміджу є підвищення
конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення та розширення
партнерських зв’язків. Ефективність роботи навчального закладу мають, у першу

чергу, визначати учні, батьки, а потім уже ті надструктури, які керують школою.
Школа має перетворитися на заклад, у якому головною турботою всіх буде
особистість дитини та створене для неї освітнє середовище.
Якою б не була причина необхідності поліпшення іміджу, треба знати, як
реалізувати задумане найбільш доступним і ефективним способом. Не підлягає
сумніву, що кожен спроможний поліпшити як власний імідж, так і імідж своєї роботи
та свого закладу.
Поняття іміджу закладу освіти включає дві складові:
 інформаційну, яка представляє собою образ організації, що склався в свідомості
населення;
 оціночну, що відображає якісну оцінку населенням діяльності навчального
закладу.
Структура іміджу включає наступні компоненти:
1. Імідж послуги (зовнішній імідж) – представлення людей відносно
особливих характеристик, які, на їхню думку, має послуга та додаткові послуги.
2. Внутрішній імідж організації – це представлення співробітників про свій
навчальний заклад. Основними детермінантами внутрішнього іміджу є культура
організації та соціально-психологічний клімат.
3. Імідж керівника.
4. Імідж персоналу.
Образ навчального закладу може бути позитивним, негативним, нечітким.
Шляхи формування позитивного іміджу закладу освіти:
1. Зовнішній імідж закладу:
 наявність візитки;
 зв’язки з громадськістю;
 зв’язки з вищими навчальними закладами, науковими установами;
 сучасний естетичний вигляд приміщення закладу;
 участь та висока результативність учнів в олімпіадах, конкурсах, змаганнях.
2. Внутрішній імідж закладу:
 позитивний мікроклімат у колективі;
 об’єднання навколо ідеї;
 прогресивна команда адміністрації;
 оптимальний добір кадрів;
 високий рівень професіоналізму педагогів;
 сучасна матеріально-технічна база;
 висока ефективність освітнього процесу;
 висока самооцінка;
 постійний пошук нового, прогресивного;
 високий рівень вихованості учасників освітнього процесу;
 сучасний імідж кожного педагога.

Етапи формування позитивного іміджу навчального закладу:
• початковий імідж (створення особистого іміджу керівника, власної концепції
закладу освіти, яка приваблювала б новизною й актуальністю; робота з кадрами, їхній
відбір і розстановка, укладання угод з вишами, створення оптимальних умов, які
забезпечували б універсальність та елітарність освіти);
• прогресувальний імідж (заходи щодо створення реклами через засоби масової
інформації);
• сталий імідж (стійка позитивна суспільна думка, сформована за допомогою
фактичних даних за підсумками високих результатів навчання; інституційного
аудиту; загальновизнана популярність).
Позитивний імідж навчального закладу визначають:
• наявність тривалої освітньої стратегії;
• сприятливий морально-психологічний клімат;
• захоплений, небайдужий, професійний педагогічний колектив;
• наявність об’єднаного дитячого колективу та його керівних органів;
• культ колективних традицій, проведення свят;
• постійний саморозвиток, об’єднання спільною справою дитячого,
батьківського та вчительського колективів;
• наявність яскравої зовнішньої атрибутики: девізу, прапора, елементів одягу,
власний сайт в Інтернеті тощо.
Компоненти іміджу навчального закладу.
На підставі аналізу літературних джерел можна зробити висновок про те, що
імідж організації складається із певного набору пов’язаних між собою компонентів:
імідж керівника, імідж учителя, імідж учня та випускника, репутація закладу,
візуальний імідж закладу.
Дуже часто думку оточення про навчальний заклад формують на підставі
багатьох факторів, але найпершим є імідж директора школи. У процесі управління
керівник здійснює конкретні функції, серед яких: організація та планування
діяльності колективу і власної роботи; розподіл завдань та інструктаж підлеглих,
контроль за ними; підготовка та читання звітів, перевірка й оцінювання результатів
роботи; ознайомлення з усіма новинками, висування на розгляд нових ідей та
пропозицій; вирішення питань, які виходять за межі компетенції підлеглих та багато
інших завдань.
Керівник навчального закладу здійснює управлінську діяльність через систему
відносин із дітьми, батьками, колективом працівників, адміністративними та
контрольними інстанціями, різними громадськими організаціями. Зрозуміло, що ці
люди певним чином аналізують і оцінюють роботу керівника. Імідж керівника
насамперед поєднує харизму, зовнішність та управлінську культуру.

Коли говоримо про імідж учителя, слід насамперед пам’ятати, що професія
педагога – особлива. Учителі – це люди, які завжди на очах, поруч із ними завжди
перебувають батьки, учні, колеги. Вигляд учителя – не лише візуальний, це і жести, і
манери, і комунікабельність і педагогічний такт, і мовна культура, і любов до дітей, і
багато інших якостей, які є складовими професійного педагогічного іміджу.
Імідж учня та випускника має неабияке значення для іміджу навчального
закладу, бо перші повідомляють про школу одноліткам і своїм батькам, діляться
буденним життям школи в Інтернеті, демонструють рівень своєї вихованості у
громадських місцях
Для батьків, які обирають навчальний заклад своєї дитини має значення якість
освітніх послуг
Візуальний імідж навчального закладу - зорові відчуття, що фіксують
інформацію про інтер’єр та екстер’єр приміщень, а також загальношкільну
символіку.
Отже, як бачимо, виділені компоненти, зазвичай становлять репутацію,
авторитет, створюють імідж навчального закладу.
Можна виділити такі завдання з формування позитивного образу як фактора
психологічного впливу на групи соціуму:
- сучасна організація освітнього процесу;
- вивчення суспільної думки з метою з’ясування задоволеності закладом
педагогами, батьками, громадськістю;
- розповсюдження новин, пов’язаних з розвитком інноваційних процесів;
процесів розробки, втілення і використання педагогічних нововведень.
При цьому інноваційні процеси можуть виступати як характеристика
життєдіяльності закладу і, як перевага закладу перед іншими:
- презентація результатів діяльності закладу через власний сайт;
- забезпечення висвітлення діяльності навчального закладу в інтернет-ресурсах,
засобах масової інформації;
- розробка інформаційного матеріалу, який повинен бути доступним, зрозумілим,
відображати позитивні переміни в житті закладу, демонструвати його
досягнення, які отримані в процесі змін;
- презентація потенціалу закладу через досягнення здобувачів знань та педагогів
на районному, обласному та Всеукраїнському рівнях.
Серед основних факторів, які впливають на імідж школи слід виділити:
- прозорість і відкритість діяльності навчального закладу;
- фактичні досягнення учнів, які проявляються в їхньому бажанні відвідувати
саме цю школу, отримувати доступні та зрозумілі для себе результати в навчанні та

вихованні, перемоги на олімпіадах, у конкурсах, спортивних змаганнях, результати
вступу учнів до престижних вищих навчальних закладів;
- відгуки про школу батьків, діти яких навчаються, або навчались в ній,
керівників освіти, директорів і вчителів інших шкіл, мешканців мікрорайону;
- особистий імідж працівників школи;
- приваблива для батьків матеріально-технічна база для навчання, зовнішній
вигляд споруди школи, прилеглих територій, приміщень;
- збалансована фінансова політика, правильна взаємодія з батьківським
комітетом.
Щоб утримувати стійкий позитивний імідж школи не слід відмовлятися від
класичних підходів до управлінської діяльності. Саме поєднання класичних та
оновлених підходів до управлінської діяльності дасть можливість сформувати
творчий колектив однодумців, залучити батьківський комітет, Раду школи та
громадськість до розв'язання проблем школи. Саме від уміння керівника привести в
систему всі аспекти управління залежить результат роботи школи. У ході здійснення
управлінської діяльності адміністрація школи має подбати і про свій стиль
керівництва, пріоритетними рисами якого будуть делегування керівником своїх
повноважень; участь підлеглих в ухваленні рішень, коли кожен відчуває, що має
пряме відношення до управління школою; інформованість підлеглих, про яку так
часто забувають директори.
Розуміючи, що авторитет школи — це перш за все міцні знання його вихованців,
керівництво школи має спрямувати зусилля на розвиток творчої праці вчителів, її
поєднання з творчістю учнів. А коли в педагогічному колективі творчі вчителі, можна
очікувати на результати їх роботи — творчих учнів.
Одним із важливих елементів системи управлінської діяльності є встановлення
взаємовигідних гармонійних відносин між школою та громадськістю, від яких
залежить успіх функціонування та розвитку навчального закладу. Вміння подати себе
з найкращого боку – це мистецтво, яке потребує зусиль всіх учасників навчально-
виховного процесу.
Громадська думка про школу створюється шляхом реклами, публікацій у
друкованих та електронних засобах масової інформації, проведення виставок,
семінарів, зборів, зустрічей, презентацій, творчих звітів, свят, днів відкритих дверей,
предметних днів, тощо.
На сьогоднішній день необхідно усвідомити той факт, що управління школою
неможливе без інновацій, які ґрунтуються на діалозі, вільному обміні думками,
творчій інноваційній діяльності педагогів, відкритості та тісній співпраці з батьками
і громадськістю. Тільки за таких умов можна створити позитивний імідж школи.
Отже, для того, щоб школа була конкурентоспроможною, мала авторитет,
популярність, свій імідж, вона повинна мати:
 власну місію, філософію;

 неповторну систему звичаїв, традицій;
 якісні освітні послуги;
 оригінальну систему навчання та виховання;
 зв’язки з вищими навчальними закладами;
 систему надання інформації споживачам про свій потенціал, успіхи та
освітні послуги;
 тісну співпрацю з батьками, громадськістю.
Сформований позитивний імідж школи дозволяє вирішувати такі завдання:
 підвищення привабливості навчального закладу в першу чергу для учнів,
батьків та громадськості.
 підвищення ефективності заходів щодо надання нових освітніх послуг;
 поліпшення соціально-психологічного мікроклімату в шкільному колективі;
 підвищення рівня організаційної культури навчального закладу й якості освіти.
Отже, імідж навчального закладу – це складне явище, яке містить чимало
чинників. Метою формування позитивного іміджу навчального закладу є підвищення
конкурентоспроможності, залучення інвестицій, установлення та розширення
партнерських зв’язків. Знання особливостей структурних компонентів іміджу
навчального закладу дозволяє свідомо та цілеспрямовано формувати позитивний
імідж закладу.
Співпраця, робота в команді, самоврядування, інновації – це наше сьогодення
і наші перспективи. І головне при цьому – не намагатися стати кращими за інших, а
прагнути стати завтра кращими за нас сьогоднішніх.

Методист РМК
Лепська О. П.



Виступ адміністрації з питання «Управлінська діяльність керівника у формуванні шкільного освітнього простору» 
Відповідно до нових соціальних завдань в контексті Нової української школи, зростають вимоги до змісту і характеру управлінської діяльності керівників закладів, якості та ефективності освітнього процесу. Для забезпечення якості освіти, розвитку здібностей та інтересів школярів і їх соціалізації в сучасному освітньому просторі керівнику закладу доводиться бути творчо-гнучким, уміти вирішувати нерозв’язні проблеми. Сьогодні дуже актуальним постає питання – яким має бути керівник сучасної школи, адже він є ключовою фігурою освітнього середовища. Перед освітою сьогодні поставлено важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня і його самореалізації в навчально-виховному процесі освітнього закладу з урахуванням умов та запитів сучасного інформаційно та техногенно орієнтованого суспільства. Незважаючи на свій (зазвичай виправданий) консерватизм у реалізації навчальних завдань, системи освіти країн світу ніколи не були стабільними і незмінними впродовж тисячоліть, а, можливо, й віків. Еволюція суспільства супроводжувалася модернізацією процесу навчання нових поколінь, тому питання вдосконалення, необхідності заміни «старого» шкільного освітнього простору на принципово «новий» періодично поставало перед людством незалежно від суспільного ладу, політичних формацій, географічних кордонів чи національних особливостей. Відомий дидакт І. Я. Лернер висловив оригінальну думку: «Творчості можна вчити, дотримуючись трьох умов: навчання інтелектуальних операцій; навчання процедур творчої діяльності..., формування ціннісного ставлення до творчості...». Таким чином, можна впевнено констатувати: на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу і суспільних відносин базисом технологій, що відповідають таким вимогам у формуванні нового освітнього простору я вбачаю засоби інформаційних технологій. Новий шкільний освітній простір - інформаційний простір, який формується на базі використання як друкованих, так і електронних технологій. Передбачається застосування таких засобів, як електронні підручники та навчальні посібники, автоматизовані освітні системи, електронні енциклопедії, довідники, відеоконференції, лекції, тощо. Надзвичайно потужним засобом виступають інтернет-технології: електронна пошта, www (всесвітня павутина), пошук інформації, чат-обмін, конференції, інтерактивні дискусії, відеоуроки та ін. Останнім часом, значного поширення набувають інтернет-олімпіади та заочні дистанційні конкурси. Поряд з інтернет-технологіями, які розвиваються на комерційних засадах, в освіті не варто нехтувати і волонтерськими (некомерційними) мережами, такими, як Фідонет, регіональні інтернет-мережі. Актуальними стають вони і під час дистанційного навчання. Формування наукового світогляду, розвиток творчих задатків учнів – першочергові завдання освітнього процесу. Із власного досвіду роботи та спостережень можемо виділити основні напрямки вирішення даної проблеми: - пропагування серед учнів участі в секціях Малої академії наук учнівської молоді; - організація та проведення різноманітних творчих конкурсів, турнірів, вікторин та змагань між учнями в межах навчального закладу. Усе більше освітян усвідомлюють, що Інтернет – це не просто розвага, придумана вчителем інформатики, а насамперед чудовий спосіб реклами, вихід навчального закладу у світовий простір. Навіть за наявності лише електронної пошти учні можуть брати участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, спілкуватися зі своїми однодумцями з інших країн. Участь у різних змаганнях та вікторинах завдяки інтернет-мережі вимагає колективної творчої роботи. Така форма роботи формує в учнів активність, відповідальність, самостійність, рішучість, уміння швидко приймати рішення та відповідати за свої дії перед товаришами. При цьому зростає їх обізнаність та розвиваються інтелектуальні здібності. Аналізуючи потреби сучасності та враховуючи той факт, що робота «за старим зразком» не відповідає концепції закладу освіти, сподіваємося на подолання не лише основної, а й тимчасових матеріальних проблем, що забезпечить підвищення ефективності освітньої діяльності як нашої Зеленської школи, так і широких кіл освітянської громадськості. Сподіваємося, що програмні інформаційні ресурси, які створюються на забезпечення потреб Державної служби якості освіти, сприятимуть продуктивній організації інформаційно-освітнього простору в системі загальної середньої освіти. Отже, найскладніше на шляху освітньої реформи – змінити мислення та філософію управління. Історично в наявній системі освіти закладено, з одного боку, усталеність, стандартизовану уніфікованість, страх, вимушену закритість, а з іншого – поступливість, соціальний конформізм, практичне пристосування соціального устрою та до певної міри комфортність. Позитивно, що ознакою нинішньої реформи освітнього простору є те, що вона відкриває простір для зміни мислення людини. Школа має брати на озброєння кращий досвід і рекомендації в інших галузях, проте втілювати й адаптувати його, враховуючи специфіку освітньої системи. Скерувати формування нового шкільного освітнього простору і є, шановні колеги, метою моєї управлінської діяльності. На сьогоднішньому етапі необхідно усвідомити той факт, що управління школою неможливе без інновацій, які ґрунтуються на діалозі, вільному обміну думками, творчої інноваційної діяльності педагогів, відкритості та тісної співпраці з батьками та громадськістю. Тільки за таких умов можна формувати шкільний освітній простір. Управлінець повинен розуміти, що співпраця, робота в команді, самоврядування, інноваційні технології – це наше сьогодення і наші перспективи. І головне при цьому – не намагатися стати кращими за інших, а прагнути стати завтра кращими за нас сьогоднішніх.  
Завідувач філії
Біла В. М.

Лекція-тренінг "Три напрямки управлінської діяльності"
Спочатку давайте з вами визначимо такі поняття як «управління», «керівник навчального закладу», «управлінські уміння».

Учасники складають пазл (збирають із частинок текст), презентують результати.

Гра «Пазли»

Пазл 1. Управлінські уміння – це

Пазл 2. Керівник навчального закладу – це

Пазл 3. Управління – це

Пазл 4.  Працівник органу освіти

Пазл 5. Володіє правом приймати рішення

Пазл 6.  Впливає на функціонування і розвиток керованого об’єкта

Пазл 7. Менеджер, який організує, координує діяльність людей для досягнення професійних успіхів, результатів

Пазл 8. Складне комплексне утворення

Пазл 9. Виражає готовність особистості керівника успішно здійснювати управлінську діяльність

Пазл 10. На основі відповідних професійних знань і навичок, з урахуванням індивідуальних якостей та практичного досвіду.

Пазл 11. Цілеспрямована суб’єктно-об’єктна взаємодія по забезпеченню стійкого функціонування та розвитку конкретної системи

Пазл 12. На основі стоячих перед нею цілей, задач

Пазл 13. Присутніх їй закономірностей, принципів, змісту та форм функціонування

Зачитуються отримані поняття та аналізуються.

- А зараз нам час вирушати у подорож управлінськими просторами. Але ми стоїмо на Управлінському перехресті. В яку сторону розпочнемо шлях?

А зараз нам час вирушати у подорож управлінськими просторами. Але ми стоїмо на Управлінському перехресті. В яку сторону розпочнемо шлях?

1 напрямок «Уміння приймати управлінське рішення»

Філія опорної школи за своєю формою, змістом і структурою є складним освітнім закладом, і керівництво їм повинно здійснюватися на основі принципів і положень науки управління.

Управління передбачає уміле використання існуючих закономірностей, створення добре продуманої системи взаємозв’язків і вимагає, щоб процеси, що залежать від керівника, не протікали без його втручання. Управляти освітнім закладом – це значить цілеспрямовано впливати на педагогічний колектив (а через нього на освітній процес) для досягнення максимальних результатів в області навчання і виховання дітей.
Процес управління починається з постановки певних цілей, завдань і закінчується їх досягненням. Потім на основі аналізу результатів намічаються наступні завдання, і цикл починається спочатку. У дошкільному закладі таких циклів кілька: з моменту надходження дитини в школу і до його закінчення школи, річний, квартальний, місячний, від педради до педради, денний та ін.

Однією з важливих категорій управління є функції. До основних з них можна віднести: вироблення і прийняття рішень, включаючи планування; організацію; облік і контроль; регулювання. Всі ці функції характерні для системи управління освітнім закладом, але кожна з них має свої особливості, які випливають із специфіки змісту роботи цієї установи.

Вироблення і прийняття рішень є однією з основних функцій управління; процес управління часто визначають як процес прийняття і реалізації рішень. Процес прийняття рішення проходить 4 етапи. Перш за все, це ретельна підготовка рішення, яка включає всебічне обдумування і вивчення умов, в яких воно дається. Далі слід вироблення і прийняття самого рішення, організація виконання. Заключним етапом у цьому процесі є перевірка виконання, оцінка результатів.

Перш ніж приступити до вироблення рішення, завідувач повинен правильно і точно сформулювати мету роботи, виявити ступінь її необхідності. Після постановки мети необхідно підготувати можливі варіанти рішення, проаналізувати їх, з’ясувати недоліки і достоїнства кожного і вибрати оптимальний варіант.

За своїм характером і змістом рішення поділяються на декілька видів:

1. Оперативно-розпорядчі рішення приймаються в тих випадках, коли під час навчально-виховного процесу виявляються ті чи інші відхилення від норми. Прикладом подібних рішень служать накази завідувача освітнім закладом, що стосуються змісту роботи вчителів або інших співробітників.

2. Нормативно-організаційні рішення пов’язані з регламентацією всього розпорядку філії. Вони носять постійний характер, діють тривалий час і змінюються у зв’язку із зміною умов роботи установи. До них відносяться правила внутрішнього трудового розпорядку, режим дня, графіки роботи співробітників і т.д.

3. Господарсько-керівні рішення стосуються фінансово-господарських питань. Як і оперативно-розпорядчі, вони носять разовий характер. Це акти списання, накази за підсумками ревізії, що стосуються утриманню будівлі освітнього закладу, його ділянки і т.д.

4. Рішення перспективного характеру визначають діяльність педагогічного колективу на даний період. До них відносяться річні плани роботи закдаду, рішення педради, виробничих нарад. Цьому виду рішень належить головна роль, так як на їх основі приймаються рішення, що стосуються інших аспектів роботи установи.

У сучасних умовах до управлінського рішення пред’являється ряд вимог: наукова обґрунтованість, цілеспрямованість, своєчасність, компетентність, чіткість і конкретність, правомірність, послідовність. Незалежно від форми, в якій воно приймається, рішення повинно відображати у формулюванні сутність питання.

За ступенем передачі або оформлення рішення виділяють наказ, розпорядження, постанову, рекомендацію, вказівка ​​і пораду. Наказ – найбільш частий вид рішення в освітньому закладі. У ньому чітко визначаються завдання та способи їх реалізації. Наказ зазвичай щось вимагає або забороняє, торкаючись важливих сторін діяльності колективу, і зобов’язує до точного виконання. Терміни виконання наказу повинні відповідати обсягу встановленого завдання; також необхідно вказати, на кого покладено контроль за його виконанням.

У розпорядженнях проявляється менша ступінь регламентації. Найчастіше вони використовуються при необхідності спонукати співробітників виконати завдання, що має важливе значення для діяльності всього колективу. Виконавцям надається свобода у виборі термінів та способів вирішення питань. Будь-які розпорядження мають бути об’єктивно необхідними, витікати з існуючого стану справ, а не з прагнення розпоряджатися.

Рішення може бути доведено до відома працівників закладу освіти також у формі постанови, вказівки-інструкції, рекомендації.

Рішення або протокол характерно для колективних органів керівництва (педради, наради). Слід пам’ятати, що при обговоренні рішення або постанові потрібна колегіальність, а при виконанні персональна відповідальність. Так само як і наказ, воно вимагає негайного початку виконання.

Завідувачу необхідно здійснювати загальний і персональний контроль і перевірку реалізації рішень. Завідувач оцінює роботу співробітників на основі аналізу їх діяльності, підводить загальний підсумок з урахуванням упущень, промахів, помилок.

Практичне завдання. Вправа «Педагогічна матрьошка»
Учасники за принципом матрьошки створюють цикл прийняття управлінського рішення:

1 група: щодо проведення Тижня безпеки дитини в освітньому закладі;

2 група: щодо співпраці та взаємодії родин учнів із навчальним закладом;

3 група: щодо організації і проведення спортивного змагання «Дні фізичної культури та здоров’я» між класами навчального закладу.

Презентація результатів.



2 напрямок «Уміння планувати діяльність колективу»

- Планування є важливим етапом в управлінні установою. Воно дозволяє здійснити сукупність заходів по реалізації завдань, що стоять перед колективом.

Планування починається зі всебічного і глибокого аналізу стану роботи в дитячому садку з метою виявлення сильних і слабких її сторін і постановки актуальних завдань на майбутній період.

При плануванні необхідно враховувати перспективи розвитку освіти та  перспективи розвитку своєї установи на декілька років вперед, на п’ятирічку або на більш віддалений термін. У плані визначаються головні, найбільш важливі завдання роботи дошкільної установи, на вирішення яких буде спрямована діяльність колективу, і визначаються основні шляхи і способи їх вирішення: доцільна розстановка людей і розподіл обов’язків, координація дій членів колективу, заходи їх стимулювання (через організацію інструктажу, контролю, змагання), створення сприятливого психологічного клімату в колективі, зміцнення матеріальної бази закладу. Дієвість плану полягає в ясності і чіткості цілей, завдань, в конкретності та перспективності.

План складається у вигляді координованої системи рішень, розрахованої на забезпечення ефективної діяльності установи протягом тижня, місяця, року або більш тривалого терміну.

Різні аспекти діяльності дитячого саду знаходять відображення у річному плані роботи, у планах роботи батьківського комітету, у перспективному плані підвищення кваліфікації педагогічного колективу та ін.

У складанні та затвердженні плану роботи на рік бере участь весь колектив. В його основу повинні бути покладені наступні принципи: науковість, перспективність і конкретність, передбачає організацію всієї навчально-виховної, адміністративно-господарської і громадської роботи дитячого садка на основі досягнень науки і передового педагогічного досвіду.

Річний план складається на навчальний рік (з 1 вересня по 31 серпня).
Керівник, плануючи роботу дошкільного закладу виходить, передусім, з аналізу результатів діяльності дитячого садка за минулий навчальний рік. Звіти вихователів, обговорення їх роботи на підсумковій педагогічній раді, а також аналіз діяльності інших співробітників – все це дозволяє виявити не тільки досягнення, але й невирішені проблеми, визначити завдання на майбутній навчальний рік. Завідувач повинен ретельно підготувати підсумкову педагогічну раду, дати можливість кожному його члену висловити свої пропозиції з питань виховання дітей, покращення матеріальної бази закладу, харчування, педагогічної пропаганди. Колективне, ділове обговорення дозволить керівнику скласти проект річного плану на майбутній рік.

План – це керівництво до дії. У ньому відбиваються основні завдання, які поставлені перед дошкільною установою в новому навчальному році. Ці завдання є головними для даного дитячого саду, так як вони продиктовані конкретними умовами установи, його специфікою. Рекомендується намічати дві-три задачі на рік, бо практичне здійснення кожної вимагає від завідувача великої організаційної та методичної роботи. При складанні плану важливо продумати реальність його виконання, врахувати можливості всього колективу.

Кожен завідувач дошкільним закладом повинен мати план своєї власної роботи по керівництву колективом. Планування праці завідувача передує поділ функцій між вихователем-методистом, завгоспом, комірником і медичною сестрою, визначення персональної відповідальності кожного за свою ділянку роботи. Необхідно чітко визначити цілі роботи на запланований період, передбачити очікувані результати, створити умови, що сприяють виконанню плану.

Практичне завдання: Вітрильник «Модель планування впровадження інновацій та передового педагогічного досвіду у роботу дошкільного закладу»

Уявіть, що корабель – це ваша модель, на кораблі ви і ваша команда; вітрильник – це ідея, інноваційна діяльність, передовий педагогічний досвід, хвилі, хмари – проблеми, які вам заважають на шляху, сонце – це те позитивне, що веде корабель уперед і т.д. Можна додавати свої елементи, символи до схеми.

Презентація моделей.







3 напрямок «Уміння здійснювати добір і розстановку кадрів відповідно до визначених напрямів діяльності навчального закладу»

- Підбір і розстановка кадрів, чітке визначення обов’язків кожного члена колективу реалізується через функцію управління організацію – діяльність по реалізації плану роботи.

Виконання організаційної функції управління ґрунтується на основі Статуту дитячого садка, Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників дитячих садків, посадових інструкцій керівних та педагогічних працівників дитячих дошкільних, «Санітарних правил влаштування та утримання дитячих дошкільних закладів» та інших інструктивних документів.

Керівник дошкільного навчального закладу повинен продумати весь обсяг майбутньої роботи відповідно до директивних документів і завдань, запланованих в річному плані, виділити головне.

Завідувач розподіляє роботу відповідно обов’язкам, досвіду та індивідуальним якостям кожного члена колективу. Перед початком навчального року, коли вже намічені завдання роботи дошкільної установи, він своєчасно розподіляє обов’язки між вихователем-методистом, завгоспом, лікарем, наділяє їх правами для самостійного вирішення питань, закріплює вихователів і помічників вихователів за певними групами. Дуже важливо спрямувати роботу кожного працівника так, щоб він був не тільки технічним виконавцем, але і сам проявляв ініціативу. Чіткий розподіл обов’язків допомагає уникнути дублювання в роботі, встановлює особисту відповідальність кожного співробітника за конкретну справу, полегшує контроль і оцінку роботи.

Практичне завдання. Вправа «Конструктор обов’язків членів колективу»

Кожна група отримує картку – матрицю, де вказані перелік посад (див. табл.1), яку необхідно заповнити за методикою конструктора посадовими обов’язками:

- несе повну відповідальність за охорону життя і здоров’я, за виховання і навчання своєї вікової групи;

- розробляє перспективне меню та картки страв з урахуванням технологій приготування та складає меню-розкладку;

- здійснює поточний контроль за технічним та санітарно-гігієнічним станом приміщень та інших споруд, території;

- виконує вимоги і настанови медичної сестри, пов’язані з охороною і зміцненням здоров’я дітей;

- приймає за вагою продукти з комори, відповідає за правильне їх збереження;

- стежить за роботою холодильників та дотриманням товарного сусідства;

- складає плани роботи згідно з діючими вимогами, ретельно готується до занять;

- впроваджує нові форми роботи щодо оздоровлення дітей та надає консультації батькам;

- контролює витрати електроенергії, води, тепла, мийних засобів;

- прибирає приміщення групи, змінює білизну, миє та прибирає посуд;

- суворо дотримується норм закладки сировини, норм співвідношення;

- чітко й акуратно веде облік продуктів і тари.



Таблиця 1 Перелік посад працівників філії опорного закладу

Вчитель
Вихователь ГПД
Педагог-організатор
Техперсонал
Завгосп
Кухар









Презентація напрацювань.


Завідувач філії
Біла В. М.

1 коментар: